Оскарження повісток ТЦК: що сказав Верховний Суд
У справі №380/2838/24 Верховний Суд зазначив, що виготовлення та вручення повістки територіальними центрами комплектування (ТЦК) не є рішенням чи дією суб’єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) і не може бути предметом адміністративного розгляду. Суд підкреслив, що повістка є лише засобом оповіщення військовозобов’язаних, обов’язок яких з’явитися на виклик визначається законом, а не самим документом. Оскарження таких дій має відбуватися в рамках інших проваджень, зокрема кримінального, що акцентує увагу на необхідності правильного визначення юрисдикції для розгляду подібних спорів.
Підсумок постанови Верховного Суду у справі №380/2838/24:
- Суть справи:
- ОСОБА_1 оскаржував дії військового органу (ІНФОРМАЦІЯ_3) щодо виготовлення та вручення повістки, стверджуючи, що повістка сфальшована, оформлена з порушеннями, і це стало підставою для порушення кримінальної справи за ст. 336 КК України.
- Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у відкритті провадження, вважаючи, що оскаржувані дії не є предметом адміністративного судочинства.
- Позиція касаційного скаржника (ОСОБА_1):
- Повістка не підписана належною особою, містить порушення в оформленні та використана незаконно для ініціювання кримінальної відповідальності.
- Скаржник вважав, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно визначили юрисдикцію справи.
- Рішення Верховного Суду:
- Верховний Суд підтвердив, що дії щодо виготовлення та вручення повістки не є рішенням чи дією суб’єкта владних повноважень у розумінні КАС України.
- Суди попередніх інстанцій правомірно відмовили у відкритті провадження, оскільки цей спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства або будь-якого іншого судочинства.
- Обґрунтування:
- Повістка є лише засобом оповіщення громадян і не породжує обов’язків, які можна оскаржувати в адміністративному суді.
- Правовідносини, на які посилався скаржник, мають розглядатися в межах кримінального провадження, а не адміністративного судочинства.
- Посилання на попередні рішення Верховного Суду (справи №520/4514/23 та №520/26066/23) є нерелевантними до цієї справи.
- Результат:
- Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
- Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року залишено без змін.
- Постанова набрала законної сили з моменту її прийняття і не підлягає оскарженню.
Це остаточне рішення Верховного Суду в цій справі.